До уваги педагогічних працівників, класних керівників:
Поведінкові та психологічні прояви булінгу
Підставами для підозри щодо випадку булінгу є такі прояви:
- дитина замкнута, тривожна, перелякана або, навпаки, демонструє безстрашність, ризиковість, зухвальство;
- неврівноважена, агресивна, має напади люті, схильна до руйнації, нищення, насильства;
- різко змінює звичну поведінку;
- уповільнено мислить, має знижену здатність до навчання;
- відлюдкувата, уникає спілкування;
- ізольована, виключена з групи;
- має занижену самооцінку, відчуття провини;
- швидко втомлюється, має знижену концентрацію уваги;
- боїться інших учасників освітнього процесу;
- схильна пропускати навчальні заняття та/або відмовляється відвідувати заклад освіти й пояснює це поганим самопочуттям;
- страждає на депресивні стани;
- схильна до аутоагресії, або самоушкодження;
- має суїцидальні прояви;
- має явні фізичні ушкодження та/або ознаки поганого самопочуття — нудота, головний біль, кволість тощо;
- намагається приховати травми та обставини, за яких отримала їх;
- скаржиться на біль та/або погане самопочуття; пошкодження, зникнення, вимагання особистих речей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей.
«Булінгові» дії
Булінгом можна вважати такі дії:
- умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці тощо;
- словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші дії, спрямовані обмежити волевиявлення особи;
- будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, жарти, погрози, поширення образливих чуток;
- будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, удари;
- інші правопорушення насильницького характеру.
Місця шкільного булінгу
Булінгом у закладі освіти вважають випадки, які відбуваються:
- безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях, зокрема у навчальних приміщеннях, приміщеннях для занять спортом, проведення заходів, коридорах, роздягальнях, вбиральнях, душових кімнатах, їдальні тощо;
- за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, організованих за згодою керівника закладу освіти, зокрема й дорогою до/із закладу освіти.
Алгоритм реагування на випадок булінгу
Педагогічний або інший працівник закладу освіти у разі, якщо виявить булінг, зобов’язаний:
- негайно вжити заходів, аби припинити небезпечний вплив;
- за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної/швидкої медичної допомоги;
- за потреби звернутися до територіального органу (підрозділу) Національної поліції України;
- повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу.
Як запобігти булінгу в учнівській спільноті
· 1. Якщо ви помітили або запідозрили булінг, повідомте адміністрацію навчального закладу.
· 2. Не приховуйте випадки булінгу в класі заради збереження репутації школи. Доведіть до відома батьків дітей ситуацію з обох сторін конфлікту.
· 3. Залучіть психологічну службу до розв’язання проблеми.
· 4. Не ігноруйте прояви агресивної або провокативної поведінки учнів. Негайно втручайтеся у конфлікт.
· 5. Не підтримуйте жодну сторону учасників конфлікту.
· 6. Ретельно аналізуйте причини виникнення булінгу. Не шукайте винного.
· 7. Допоможіть однокласникам потурбуватися про того, кого ображають. Будьте не-упередженими у своїх оцінках, діях і висловлюваннях.
· 8. Говоріть з учасниками конфлікту наодинці. Не вимагайте від них публічних пояснень чи вибачень. Створіть умови, щоб ситуація не повторилася.
· 9. Розкажіть дітям, що таке насилля. Можливо, булери самі потерпають від агресії батьків, старших братів або сестер і просто копіюють звичну модель поведінки.
· 10. Створіть у класі атмосферу довірливого спілкування, шукайте спільні інте реси, об’єднуйте дітей.
· 11. Будьте прикладом толерантного й виваженого ставлення до інших.
· 12. Покажіть дитині, що вона не наодинці з проблемами, підтримайте її й дайте зро-зуміти, що вона може розраховувати на вашу допомогу.
· 13. Проконсультуйтеся з практичним психологом. Не залишайте справу, як є, сподіваючись, що ситуація сама зійде нанівець. Без допомоги фахівця не обійтися.
.Агресор і жертва мають приблизно однакові стартові позиції, які призвели до булінгу. Невпевненість у собі одного та бажання ствердитись за рахунок слабшого проти невпевненості в собі та відсутності можливості постояти за себе. У цій битві немає переможців, тому допоможіть дітям вийти із ситуації «безболісно»
Зупинимо булінг разом!