/Files/images/tabr/стоп булінг ..jpg

До уваги педагогічних працівників, класних керівників:

Поведінкові та психологічні прояви булінгу

Підставами для підозри щодо випадку булінгу є такі прояви:

  • дитина замкнута, тривожна, перелякана або, навпаки, демонструє безстрашність, ризиковість, зухвальство;
  • неврівноважена, агресивна, має напади люті, схильна до руйнації, нищення, насильства;
  • різко змінює звичну поведінку;
  • уповільнено мислить, має знижену здатність до навчання;
  • відлюдкувата, уникає спілкування;
  • ізольована, виключена з групи;
  • має занижену самооцінку, відчуття провини;
  • швидко втомлюється, має знижену концентрацію уваги;
  • боїться інших учасників освітнього процесу;
  • схильна пропускати навчальні заняття та/або відмовляється відвідувати заклад освіти й пояснює це поганим самопочуттям;
  • страждає на депресивні стани;
  • схильна до аутоагресії, або самоушкодження;
  • має суїцидальні прояви;
  • має явні фізичні ушкодження та/або ознаки поганого самопочуття — нудота, головний біль, кволість тощо;
  • намагається приховати травми та обставини, за яких отримала їх;
  • скаржиться на біль та/або погане самопочуття; пошкодження, зникнення, вимагання особистих речей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей.

«Булінгові» дії

Булінгом можна вважати такі дії:

  • умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці тощо;
  • словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші дії, спрямовані обмежити волевиявлення особи;
  • будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, жарти, погрози, поширення образливих чуток;
  • будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, удари;
  • інші правопорушення насильницького характеру.

Місця шкільного булінгу

Булінгом у закладі освіти вважають випадки, які відбуваються:

  • безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях, зокрема у навчальних приміщеннях, приміщеннях для занять спортом, проведення заходів, коридорах, роздягальнях, вбиральнях, душових кімнатах, їдальні тощо;
  • за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, організованих за згодою керівника закладу освіти, зокрема й дорогою до/із закладу освіти.

Алгоритм реагування на випадок булінгу

Педагогічний або інший працівник закладу освіти у разі, якщо виявить булінг, зобов’язаний:

  • негайно вжити заходів, аби припинити небезпечний вплив;
  • за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної/швидкої медичної допомоги;
  • за потреби звернутися до територіального органу (підрозділу) Національної поліції України;
  • повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу.

Як запобігти булінгу в учнівській спільноті

· 1. Якщо ви помітили або запідозрили булінг, повідомте адміністрацію навчального закладу.

· 2. Не приховуйте випадки булінгу в класі заради збереження репутації школи. Доведіть до відома батьків дітей ситуацію з обох сторін конфлікту.

· 3. Залучіть психологічну службу до розв’язання проблеми.

· 4. Не ігноруйте прояви агресивної або провокативної поведінки учнів. Негайно втручайтеся у конфлікт.

· 5. Не підтримуйте жодну сторону учасників конфлікту.

· 6. Ретельно аналізуйте причини виникнення булінгу. Не шукайте винного.

· 7. Допоможіть однокласникам потурбуватися про того, кого ображають. Будьте не-упередженими у своїх оцінках, діях і висловлюваннях.

· 8. Говоріть з учасниками конфлікту наодинці. Не вимагайте від них публічних пояснень чи вибачень. Створіть умови, щоб ситуація не повторилася.

· 9. Розкажіть дітям, що таке насилля. Можливо, булери самі потерпають від агресії батьків, старших братів або сестер і просто копіюють звичну модель поведінки.

· 10. Створіть у класі атмосферу довірливого спілкування, шукайте спільні інте реси, об’єднуйте дітей.

· 11. Будьте прикладом толерантного й виваженого ставлення до інших.

· 12. Покажіть дитині, що вона не наодинці з проблемами, підтримайте її й дайте зро-зуміти, що вона може розраховувати на вашу допомогу.

· 13. Проконсультуйтеся з практичним психологом. Не залишайте справу, як є, сподіваючись, що ситуація сама зійде нанівець. Без допомоги фахівця не обійтися.

.Агресор і жертва мають приблизно однакові стартові позиції, які призвели до булінгу. Невпевненість у собі одного та бажання ствердитись за рахунок слабшого проти невпевненості в собі та відсутності можливості постояти за себе. У цій битві немає переможців, тому допоможіть дітям вийти із ситуації «безболісно»

Зупинимо булінг разом!

/Files/images/22-23/План-булинг-0.jpg/Files/images/22-23/План-булинг-1.jpg/Files/images/22-23/2.Порядок-розгляду-заяв-про-булінг.jpg/Files/images/22-23/7I-0.jpg/Files/images/22-23/7I-1.jpg/Files/images/22-23/7l-2.jpg/Files/images/22-23/7i-3.jpg/Files/images/22-23/4..buling_vidpovidalnist_page-0001.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 1516