До уваги учасників освітнього процесу!

Безпечне освітнє середовище та формування поведінки дітей в інтернеті

Міністерство освіти і науки України надзвичайно стурбоване трагічними подіями, що сталися з підлітками через небезпечні ігри в соціальних мережах.

Цифрове середовище, дійсно, є небезпечнішим, ніж здається. Діти можуть сприймати свою активність у соціальних мережах як гру та не розуміти наслідків своїх дій, що може призводити до катастрофічних випадків.

Створення безпечного освітнього середовища, зокрема в інтернеті, формування навичок цифрової грамотності та поведінки у дітей у Всесвітній мережі, соціально-емоційна грамотність є важливими завданнями для Міністерства.

Наявність відповідних професійних компетентностей у вчителів включено до професійних стандартів та стандартів підготовки. Обов’язковість формування цифрових компетентностей у дітей включено до стандартів освіти та реалізується в освітньому процесі.

На сайті МОН можна знайти розділ «БЕЗПЕКА ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ» для підвищення рівня обізнаності батьків і вчителів. Зокрема, розміщені поради для батьків щодо організації взаємодії «дитина-інтернет-мобільний зв'язок» від Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.

Чат-бот «КІБЕРПЕС» у Telegram і Viber допоможе дізнатись про те, як діяти дітям, батькам і вчителям у разі кібербулінгу та анонімно отримати допомогу.

Також можна знайти матеріали для проведення уроків та квестів для різних вікових груп щодо безпечної поведінки в інтернеті.

Окрім того, у розділі розміщені рекомендовані Міністерством посібники для використання батьками та педагогами щодо навчання дітей безпечному користуванню інтернетом.

Хочемо повідомити, що діють телефони «гарячих ліній», за якими діти можуть отримати психологічну підтримку в разі, якщо вони потрапили в ризиковані для здоров’я ситуації, в тому числі випадки, пов’язані із соціальними мережами. І Міністерство постійно звертає увагу у своїх зверненнях до департаментів освіти і науки ОДА, щоб насамперед діти знали, куди вони можуть анонімно звернутися за допомогою.

Національна дитяча гаряча лінія:

0-800-500-225 (безкоштовно зі стаціонарних)

116111 (безкоштовно з мобільних)

Безкоштовна Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства – 116-123

Національна лінія з питань запобігання суїцидам та профілактики психічного здоров’я «Lifeline Ukraine» - 7333

На платформі цифрової освіти ДІЯ також можна знайти освітній Серіал для батьків «Безпека дітей в інтернеті» про те, як уберегти дітей онлайн від шкідливих матеріалів, кібербулінгу, суїцидальних інтернет-спілок, сексуального насильства.

На сайті Міністерства цифрової трансформації оприлюднено онлайн-посібник «COVID-19. Поради з безпеки онлайн для батьків та опікунів». У ньому розміщена інформація про найбільш актуальні проблеми віртуального життя дітей, способи розв’язання проблем та захист дітей онлайн під час карантину.

Ситуація в інтернеті є дуже небезпечною і швидко змінюється, тому маємо постійно відслідковувати нові тенденції в цифровому середовищі, вчасно на них реагувати та підвищувати обізнаність батьків, вчителів та дітей щодо можливих ризиків.

Наразі Міністерство спільно з Національною поліцією та громадськими організаціями готують лист до департаментів освіти і науки ОДА щодо необхідності проведення додаткових профілактичних заходів із дітьми та батьками щодо безпечної поведінки в інтернеті.

МОН готує інформацію для батьків і вчителів щодо найбільш поширених серед підлітків та небезпечних челенджів у мережах, а також формує поради, як про це говорити з дітьми, які правила існують щодо користування інтернетом та соціальними мережами.

Варто зазначити, що на події, які відбулися з дітьми, варто дивитись значно глибше і працювати з причинами, що призвели до таких вчинків. Найчастіше такі вчинки є наслідком психічного стану дитини. Причинами депресій у дітей, зміни поведінки та настрою можуть бути напружені стосунки з батьками, вчителями, однокласниками, нерозділене кохання тощо. Варто бути уважними до психічного стану дитини і за необхідності одразу звертатись по допомогу до фахівців. Вірогідність, що дитина в нормальному психічному стані та безпечному освітньому й родинному середовищі може стати жертвою подібних ігор, є значно меншою.

Як навчити дитину успішно виконувати домашнє завдання?

Як допомогти дитині не просто виконати сьогоднішнє домашнє завдання, але й навчити її обходитися без нашої допомоги?


Комусь з дітей вистачить тиждень-другий, комусь – декілька місяців або ще більше. Але у будь-якому випадку в цьому процесі буде декілька етапів.

Перший етап – ви якомога більше завдань виконуєте разом із дитиною. Прагнете зрозуміти, яких знань, навичок їй не вистачає, з’ясувати, чи немає у неї неправильних способів виконання, звичок у роботі. Допомагаєте позбутися недоліків і неправильних способів дії.

Другий етап. Частину роботи дитина виконує сама. Але ви повинні бути впевнені, що з цією частиною роботи вона впорається. Швидше за все, спочатку це буде дуже невелика частина, але дитині необхідне відчуття успіху. Оцініть з нею результат. Після кожної самостійно й успішно виконаної частини ставте який-небудь значок, наприклад знак оклику або задоволене личко. Через якийсь час ви разом з дитиною переконаєтеся, що правильно зроблена частина збільшується щодня. У разі невдачі спокійно розберіться, що є перешкодою. Навчіть дитину звертатися по допомогу у разі виникнення конкретних питань. Головним на цьому етапі має бути усвідомлення дитиною, що вона може працювати самостійно і впоратися зі своїми труднощами.

Третій етап. Поступово самостійна робота розширюється до того, що дитина сама виконує усі уроки. Ваша підтримка на цьому етапі швидше психологічна. Ви знаходитесь неподалік, займаєтесь своїми справами. Але готові прийти на допомогу, якщо знадобиться. Перевіряєте зроблене. Сенс цього етапу в тому, аби дитина переконалася, що вона дуже багато може зробити сама, але ви завжди її підтримаєте.


Четвертий етап.
Дитина працює самостійно. Вона вже знає, скільки часу піде на те або інше завдання, і контролює себе за допомогою годинника, звичайного або пісочного. Ви в цей час можете бути відсутні удома або знаходитися в іншій кімнаті. Сенс цього етапу в тому, що дитина прагне подолати всі труднощі сама. Відкладати до вашої появи можна тільки найважче. Ви перевіряєте зроблене. Це необхідно, поки остаточно не виробиться навичка самостійної роботи. Ви вважаєте, що такий підхід займе у вас багато часу і сил? А хіба менше часу і емоцій ми витрачаємо на безплідну боротьбу («щоб сів, щоб почав, щоб не відволікався...»)? На надолужування упущеного по ночах перед контрольною? Чого ж тоді вимагати від дитини, якщо ми самі не можемо організувати, спланувати свою допомогу їй? Тож будьте гарним прикладом для вашої дитини і допоможіть їй!

Готуємося до екзаменів!

Поради батькам

1. Не підвищуйте тривожність учня напередодні екзамену або тестування, не критикуйте його після іспиту. Це може негативно вплинути на самооцінку та характер підлітка.

2. Підбадьорюйте дитину, хваліть за те, що вона робить добре. Переконуйте, що добре скласти іспити їй під силу. Пам’ятайте, що чим більше учень буде боятися невдачі, тим вірогідніше він допуститься помилок.

3. Спостерігайте за самопочуттям вашої дитини, ніхто крім вас не в змозі вчасно попередити перевантаження та погіршення стану здоров’я учня.

4. Поясніть дитині важливість змін діяльності від активної інтелектуальної роботи до відпочинку та релаксації.

5. Зверніть увагу на харчування учня під час інтенсивного інтелектуального навантаження, йому потрібна поживна та різноманітна їжа та збалансований комплекс вітамінів. Такі продукти як риба, сир, горіхи, курага стимулюють роботу головного мозку.

6. Зберігайте тишу, зведіть до мінімуму фактори, що можуть відволікати дитину від занять.

7. Частіше цікавтеся, як проходить підготовка, що хвилює учня, створюйте сприятливу атмосферу для ефективної роботи.

7 порад учню

Порада перша і найтяжча.
Ніколи не намагайтеся отримати все і відразу. Пам'ятайте,
що успіх – це насамперед праця. Не довіряйте красивим фільмам,
де щоб досягти успіху досить бути вродливим чи багатим.
Порада друга - про любов.
Обов’язково зміни своє відношення до людей, які тебе
оточують. Хочеш, щоб тебе любили люди - полюби їх сам.
Подумай, чи подобаються особисто тобі егоїстичні, нетерпимі до чужих думок люди? То чому, якщо ти саме такий, повинні любити тебе?
Порада третя - особлива.
Потрібно на деякий час забути, що ти особливий, не такий як всі. Запам'ятай, що про це знає лише твоя мама і ти сам.
Порада четверта - про найдорожче.
Полюби себе насамперед сам. Це не значить, що ти повинен любуватися собою в дзеркало. Просто стався з повагою до свого тіла, не отруюй його.
Порада п'ята - пріоритетна.
Не розпорошуй свої сили відразу у всіх напрямках. Вибери кілька важливих для тебе справ і наполегливо вдосконалюйся саме в них. Хоча спробувати себе в нових справах ніколи не завадить. Хто знає, можливо, саме там чекає на тебе успіх, сидить собі і жде, коли ж ти його віднайдеш.
Порада шоста - навчайся!
Навчайся все своє життя. Ніхто не заперечує ,що ти і так багато знаєш та умієш.
Порада сьома і остання (по списку, а не по значенню!)
Отже, ти хочеш досягти успіху? То чого ж тоді чекаєш і витрачаєш свій дорогоцінний час?
Не сиди, пора уже щось зробити своїми руками.

Перевірте свій емоційний інтелект: 5 аспектів

Низький рівень емоційного інтелекту навряд чи дасть змогу побудувати гарну кар’єру. Щоб не заморочуватися складними тестами, пропонуємо експрес-метод перевірки себе: дайте відповіді на запитання. Що більше позитивних відповідей, то більше балів на користь того, що ви — володар високого емоційного інтелекту

  • Самосвідомість. Чи можете ви адекватно оцінити свої здібності, виокремити сильні й слабкі сторони? Чи розумієте ви свої емоції та чи залежать від них рішення, які ви приймаєте?
  • Саморегуляція. Чи можете ви контролювати свої емоції, щоб вони не заважали виконувати поточну роботу? Наприклад, чи готові відкласти миттєве задоволення, аби досягнути довготривалої мети: спочатку закінчити важливий проект, а потім поїхати у мандрівку, або спочатку дописати плани, а потім випити чашку кави з улюбленим десертом? Чи вмієте ви швидко відновлюватися після стресу?
  • Мотивація. Чи вмієте ви корегувати свої вподобання, щоб досягати мети? Чи виявляєте ініціативу, не засмучуєтеся через невдачі?
  • Емпатія. Чи здатні ви усвідомлювати, що відчувають інші люди? Чи можете поставити себе на місце іншої людини й спрогнозувати її почуття, дії в конкретній ситуації?
  • Соціальні навички. Чи можете ви зчитувати емоції у стосунках між людьми, переконувати інших під час переговорів, організовувати командну роботу в закладі?

Не замовчуйте факти домашнього насильства!

За останні кілька років в Україні потроїлася кількість зафіксованих випадків домашнього насилля.

Майже 70% жінок зазнають різних форм знущань і принижень.

За даними МВС, 23% тяжких насильницьких злочинів відбуваються в родинах.

За словами народної депутатки Ірини Луценко, понад 3 мільйони дітей в Україні щороку спостерігають за актами насильства у сім'ї або є їхніми вимушеними учасниками. Відтепер, батьку чи мамі можуть обмежити спілкування з дитиною на кілька місяців, якщо побиття чи насильство сталося на очах дитини.

6 грудня 2017 року Верховна рада України ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами». Наступного дня, 7 грудня 2017 року, депутати проголосували за закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Обидва закони передбачають жорсткіші покарання для кривдників та дозволяють нацполіції контролювати поведінку порушника, аби уникнути повторного насилля. Вперше в Україні ввели кримінальну відповідальність за домашнє насильство.

Що означає «домашнє насильство»?

Відтепер, під термін «домашнє насильство» підпадають усі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, вчинені між колишнім чи теперішнім подружжям чи людьми, які разом живуть чи жили.

Раніше, якщо шлюб не був зареєстрований, то злочин могли не кваліфікувати як домашнє насильство.

Як тепер каратимуть кривдників?

Порушникам закону загрожує покарання у вигляді 150-240 годин громадських робіт, арешт до 6 місяців або обмеження волі до 5 років.

«Введений новий розділ у Кримінальний кодекс, який стосується обмежувальних заходів: коли суд буде розглядати кримінальні справи, пов’язані з домашнім насильством, то буде призначено покарання та обмежувальні заходи. Наприклад, заборона перебувати у місті спільного проживання, обмеження спілкування з дитиною, заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства», - розповідає Галина Федькович, юристка ГО «Жіночі перспективи».

Обмеження встановлюватиме суд разом з вироком по кримінальній справі. Обмежувальні заходи встановлюватимуть на термін від 1 до 3 місяців, а за потреби вони можуть бути продовженні.

Раніше кривдника чекала адміністративна відповідальність, його могли затримати у в'язниці на 15 діб.

Зміни також внесли у статтю про зґвалтування, що змінилося тут?

Відтепер зґвалтуванням називатимуть вчинення дій сексуального характеру з проникненням в тіло іншої особи без добровільної згоди особи.

«Раніше необхідно було довести, що була застосована сила чи погрози, а в країнах Європи зґвалтування визначають як злочин, залежно від того, чи була згода потерпілої чи не була. Визначальною є саме згода», - каже Галина Федькович. Раніше жертва мала доводити, що її примусили до стосунків силою або шантажем.

Які нові права отримає поліція?

Нацполіція отримала право контролювати поведінку кривдника, щоб не допустити повторного насильства, правоохоронці також можуть стежити, щоб порушник дотримувався накладених на нього тимчасових обмежень і виконував певні обов’язки.

Законопроект передбачає створення Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства, створення програм для постраждалих і їхніх кривдників.

Органи місцевого самоврядування повинні організовувати соціальні послуги, можуть їх замовляти, брати участь у підготовці фахівців, які будуть боротися з домашнім насильством і визначати, які спецслужби з підтримки постраждалих потрібні регіону, забезпечувати їхнє створення і роботу.

Як на насильство над дітьми реагуватимуть вчителі та медики?

Коли освітяни виявлятимуть факти домашнього насильства у дітей чи отримали про це заяви чи повідомлення, вони повинні повідомити про це службу у справах дітей та Нацполіцію не пізніше ніж за 1 добу, організувати роботу практичного психолога або соціального педагога з постраждалими дітьми.

Медики повинні повідомляти місцевій владі та Нацполіції про ушкодження, які пацієнт міг отримати через домашнє насильство.

А якщо такий пацієнт дитина, то лікарі повинні зателефонувати ще й у службу у справах дітей.

Коли закони набувають чинності?

Закони наберуть чинності за рік після підпису президента та їх публікації у «Голосі України», найшвидше у грудні 2018 року.


До уваги батьків! Будьте пильними: сучасні наркотики.

Синтетичний наркотик Сіль: механізм дії, ознаки вживання, наслідки

Багато хто вважає, що найбільш небезпечними і шкідливими для людини є наркотики, які потрібно вводити внутрішньовенним шляхом, наприклад, героїн та ін., А сучасні курильні суміші або таблетки, порошки, які потрібно вдихати через ніс і інші наркотичні речовини не представляють ніякої небезпеки для вживає. Ця думка дуже помилкова. Сучасний нарко ринок постійно поповнюють все нові речовини наркотичної дії, отримані синтетичним шляхом. Вони здатні за кілька прийомів викликати сильну залежність, а при систематичному вживанні провокує незворотні порушення в людській психіці. Одним з таких синтетичних наркотиків є сіль.

Синтетичний наркотик сіль - опис

Така наркотична речовина являє собою порошок, який зазвичай вдихають і курять. Наркотичні солі є похідними мефедрона або його аналогів і офіційно називаються МДПВ (метилдиоксипировалерон). У багатьох країнах сіль офіційно заборонено законодавством, проте, є і такі держави, де подібний наркотик є у вільному продажу. Розповсюджувачі продають солі у вигляді підживки для кімнатних рослин або як морської солі для ванн. Саме завдяки подібній хитрощі ці небезпечні для здоров'я речовини проникають на вільний ринок і гублять мільйони життів.

По суті, наркотики під назвою сіль здатні всмоктатися в організм через будь-яку слизову поверхню, через що їх можуть виробляти і поширювати в різних формах, наприклад, у таблетках, розчинах чи порошках.

Проте найчастіше цей наркотик являє собою порошок з кристалічною структурою, схожою на сіль. В організмі виявити сліди подібних наркотичних речовин досить-таки складно, тому як традиційні тести на наркотики їх не визначають. Хоча сольових наркоманів нескладно визначити за зовнішнім виглядом, але про це пізніше.

Ефект від вживання

У складі солі присутній мефедрон або його похідні, які відносяться до сильних невросистемних стимуляторів. Діяти наркотик починає дуже швидко, вже через чверть години, тому нерідко сіль називають спидами (з англ. швидкість) або швидкістю. При прийомі невеликої кількості солі у людини виникають відчуття, схожі з прийомом екстазі, але при перевищенні дозування виникає ефект, аналогічний кокаїну. По суті, навіть наркоманам зі стажем складно описати відчуття, що виникають внаслідок прийому солі.

Спочатку прийом солі викликає ейфорійний стан, при якому тіло наркомана виконує мимовільні нетипові руху, його як би викручує, але якщо підвищити дозу МДВП, то настає невимовне блаженство. Саме воно згодом і стає причиною повторного прийому, а в подальшому і розвитку стійкої наркотичної залежності. Через цей один раз блаженства формується стійке бажання знову взяти сіль.

У цілому при вживанні солі спостерігається така дія:

  • Коли сіль починає діяти, то на наркомана накочує відчуття неймовірної легкості, він відчуває себе могутнім і припускає наявність неймовірної сили або над здібностей;
  • Після прийому синтетичного наркотику спостерігається стійке безсоння і надмірна активність. Людина може обходитися без сну протягом декількох діб (3-4), а при тривалому і постійному вживанні солі безсоння може тривати до двох і більше тижнів;
  • Наркомана відвідують галюциногенні бачення.

Коли вплив солі на організм людини припиняється, то він впадає у стан панічного страху, яке змушує його бігти куди-небудь з метою отримання нової дози МДВП.

Симптоми і ознаки

Людину, що вживає солі, можна визначити за деякими специфічними проявами. Зазвичай подібна симптоматика спостерігається, коли наркоман перебуває під впливом солей або по закінченні декількох годин з моменту їх прийому.

  • Мовні дефекти, блазнювання, судомні посмикування щелепою та ін;
  • Божевільний погляд;
  • Підвищена тривожність, обумовлена відчуттям стеження, параноїдальна манія переслідування;
  • У зв'язку з сильним зневодненням, наркоман відчуває невтомну спрагу;
  • Тривале і яскраво виражене безсоння;
  • Слухові галюцинації, значно рідше – зорові;
  • Пропадає апетит;
  • З'являється тяга до кропіткої роботи, яка проявляється розбиранням складних механізмів;
  • Виникає активна жестикуляція кінцівками або головою;
  • Нерідко з'являються маячні і нав'язливі ідеї на зразок панування над усіма і управління світом, подібні думки нерідко підкріплюються непомірною зарозумілістю і гонором;
  • Наркоман проявляє неймовірну активність, але його дії, як правило, не вирізняються продуктивністю;
  • У поведінці людини, яка вжила сіль, абсолютно відсутня самокритика.

При тривалому прийомі солі наркоман різко втрачає у вазі. А якщо у нього немає можливості прийняти чергову дозу МДВП, то людина може і зовсім спати протягом декількох днів, але при пробудженні у нього буде роздратований або депресивний настрій, можуть виникнути суїцидальні схильності.

Осіб, залежних від солі, нерідко можна розпізнати за досить неохайним зовнішнім виглядом. У них часто набряки на обличчі і руках, а на шкірній поверхні, може чітко проступати висип, яка є свого роду побічною реакцією на прийом МДВП. Крім того, найважливішою ознакою залежності є постійна брехня і помітне падіння інтелекту.

Механізм дії

Дія солі починається вже через чверть години і може зберегтися на кілька годин, а то й діб. Прийнявши такий наркотик, людина відчуває легкість і могутність, ейфоричний настрій і небувалу активність, він може раптово почати незаплановану прибирання або зайнятися масштабної перестановкою в будинку. У таких людей абсолютно пропадає бажання відпочивати, спати, їсти. Якщо були прийняті високі дози наркотику, то після закінчення їх дії у наркомана з'являлася безпричинна агресивність або паніка, виникали параноїдальні думки.

Синтетичні наркотики на зразок солі, володіють більш руйнівним ефектом, ніж рослинні, вони за дією схожі на кокаїн і амфетамін. Однак у складі солі присутній мефедрон, який буквально руйнує мозок. При вживанні великих доз солі відбувається масова загибель нервових структур, що може призвести до виникнення шизофренії.

По суті, систематичне вживання солі має важкі наслідки: розлад мислення, пам'яті та уваги. Інтелект наркомана тане на очах, що проявляється його стрімким отупінням. Оскільки після прийому такої речовини виникає стійке безсоння й відсутності апетиту, тому сольовий наркоман починає стрімко худнути, аж до виснаження.

Розвиток залежності

Небезпека солей полягає в тому, що фізична залежність від них практично не розвивається. Просто сольові наркомани не доживають до такої залежності, тому як вмирають або стають постійними пацієнтами психіатричних лікарень. При вживанні солі з'являється незрозумілий ейфоричний стан, що супроводжується неадекватними рухами наркомана. Коли ж він отримує нову дозу, то ці мимовільні прояви зникають, а на зміну їм приходить невимовне блаженство.

В результаті у людини відбувається формування залежності психологічного характеру, впоратися з якою значно важче, ніж з фізичної. У підсумку сольовий наркоман не може подолати бажання отримати чергову дозу і остаточно підсаджується на сіль.

Передозування

При передозуванні кристалами солі у наркозалежного виникає гострий стан психозу, і порушуються життєво важливі органічні функції. Серйозної шкоди зазнає серцево-судинна система – відбувається різкий стрибок тиску (спочатку вгору, а потім вниз), порушується кровообіг, підвищується частота серцебиття. Нерідко передозування сіллю супроводжується гострою дихальною недостатністю, не виключена ймовірність печінкової та ниркової недостатності (близько 5% випадків).

Але найчастіше при передозуванні спостерігається некерована і стійка гіпертермія і набряк мозкових тканин. Приблизно в 8% випадків у сольового наркомана при передозуванні показники температури піднімаються до 41-42°С, потім відбувається набряк мозку, недостатність серцевої і дихальної діяльності і настає смерть.

Якщо при передозуванні виник гострий психоз, то для його зняття потрібно не менше 2 діб. Проте статистика показує, що нерідкі випадки, коли вивести сольового наркомана з такого стану не вдається. Тоді такі люди надовго стають пацієнтами психіатричних закладів.

Лікування

Чесні наркологи кажуть, що лікувати сольових наркоманів неймовірно складно. Надія на одужання є не завжди, і потрібно звертатися в спеціалізовані центри. Солі небезпечні тим, що їх компоненти здатні накопичуються, відповідно вивести їх з організму досить складно. У крові вони тримаються роками, а деякі і зовсім вимагають специфічного лікування для виводу.

У процесі лікування сольового наркомана у нього загострюються різні хвороби, а ясність у погляді з'являється тільки на четвертий місяць безперервної терапії. Згідно зі статистикою, близько половини сольових наркоманів стають невиліковними шизофреніками. А спеціалізованих методик лікування подібних наркоманів поки ще не розробили.

Кiлькiсть переглядiв: 513